“Я сприймаю мистецтво, і акварель зокрема, як щоденну практику. Я малюю як у студії, так і на пленері, тому що мій безпосередній зв’язок з реальністю є фундаментальною частиною мого творчого процесу».

Протягом багатьох років я розвинув особисте художнє дослідження, зосереджене переважно на міському пейзажі, русі та енергії сцени. Я провів кілька персональних виставок та брав участь у численних групових виставках.

Я є членом культурної асоціації художників-акварелістів Acquafirenze, а у 2023 році заснував Acquapisa, групу, з якою організовую міські замальовки та заходи, пов'язані зі світом акварелі. Цей досвід дозволяє мені підтримувати прямий зв'язок з територією та людьми, а також ділитися практикою, яку я вважаю, перш за все, способом спостереження.

Поряд з моєю художньою практикою, я також викладаю акварель, як очно, так і онлайн. Для мене викладання є природним продовженням моїх художніх досліджень: це означає обмін не лише інструментами та техніками, але й, перш за все, способом дивитися, вибирати, що спостерігати, та перетворювати бачене на зображення.

Мої художні дослідження випливають з мого інтересу до динамізму сцен та дій. Мене приваблює місто, коли воно живе та постійно змінюється: люди, архітектура, транспортні засоби, форми, що перетинаються, рух та всі ті елементи, що створюють складність повсякденного життя.

У цьому сенсі я відчуваю зв'язок з певними ідеями футуризму, зокрема з його інтересом до руху, енергії та представлення реальності як чогось постійно еволюціонуючого.

Але мої дослідження не лише з живопису. Музика також відіграє важливу роль. Я вважаю, що кожне місце має свій власний звук, свій ритм. Вулиця, площа, міський пейзаж – все має свою музикальність, і через акварель я намагаюся перекласти це сприйняття на колір і жест.

Акварель, з її прозорістю, безпосередністю та непередбачуваністю, є для мене особливо потужним засобом для такого роду досліджень. Через шари кольору, жести та фізичні якості матеріалу я намагаюся передати не лише те, що бачу, а й енергетику та атмосферу місця.

Мій спосіб роботи постійно коливається між контролем і свободою. Я дозволяю акварелі зберігати елемент непередбачуваності, водночас втручаючись, щоб керувати тим, що відбувається на папері. Мене особливо цікавить ця напруга: починаючи зі складної, динамічної та часто хаотичної реальності, і поступово шукаючи відчуття балансу.

Зрештою, коли я малюю якесь місце, я не просто намагаюся його зобразити.

Я намагаюся вловити його ритм, його енергію та його атмосферу.

Мене цікавить та точка, де пейзаж залишається впізнаваним, але починає трансформуватися у більш особисте сприйняття. Саме там колір стає рухом, жест — ритмом, а акварель — певним чином звуком місця, яке я спостерігаю”.”